Діагностика та лікування ЗПСШ у клініці
Найчастіше діагностика захворювань, що передаються статевим шляхом, полягає в фізикальному огляді, опитуванні пацієнта та проведенні лабораторних досліджень урогенітальних виділень, крові та / або сечі.
Лабораторна діагностика може проводитись такими методами, як:
- мікроскопічне дослідження;
- посів;
- імуноферментний аналіз;
- ПЛР (найточніший вид діагностики).
Також для швидкого виявлення деяких захворювань (ВІЛ, гепатит, сифіліс, гонорея тощо) існують експрес-тести. Їх пацієнт може використовувати самостійно (до звернення до фахівця).
Рідше лікар може призначити УЗД органів малого таза, сечового міхура тощо. Як правило, це необхідно для діагностики супутніх патологій.
Лікування ЗПСШ починається тільки після визначення виду інфекції. Тактика та схема медикаментозної терапії обираються залежно від діагнозу.
Не всі інфекції, що передаються статевим шляхом, можна повністю вилікувати. Тому цілі та схеми терапії будуть різними. Медикаментозне лікування інфекцій може включати антибіотики, протигрибкові (антимикотики), протипаразитарні та інші препарати (зокрема свічки). Конкретний препарат, його дозування та тривалість прийому визначається індивідуально.
Особливістю лікування ЗПСШ є одночасна терапія пацієнта та його статевого партнера. Якщо раніше така профілактика призначалася апріорі, то зараз найчастіше другому статевому партнеру рекомендується обстежитись.
Займатися самолікуванням не рекомендується. Неправильний підбір препарату, дози та тривалості курсу терапії може призвести до:
- підвищення стійкості збудника до окремих груп медикаментів (зокрема до антибіотиків загального спектра);
- переходу інфекції у приховану чи хронічну форми, що ускладнює лікування та призводить до розвитку серйозних ускладнень;
- відсутності очікуваного результату.